Сценарій документального фільму
Проблема: Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні серед жінок та дітей. Сьогодні Україна має один з найвищих темпів поширення ВІЛ у Центральній та Східній Європі та Східній Азії. Минулого року 91000 людей в Україні були зареєстровані як ВІЛ-позитивні. Однак за різними оцінками ця кількість насправді становить від 170000 до 590000 тисяч осіб. Понад третина людей, що живуть з ВІЛ, - це жінки репродуктивного віку, тоді як більше 11000 з усіх зареєстрованих випадків ВІЛ в Україні становлять діти. Переважна більшість з них (92%) отримують хворобу від матері під час вагітності, пологів, вигодовування. Відсоток передачі ВІЛ/СНІДу від матері до дитини в Україні донедавна становив 40%, зараз цю цифру вдалося знизити до 7,7%. Проте у Європі вона складає 0-1%.
Шляхи вирішення: Сьогодні в жіночих консультаціях запроваджено обов’язкову перевірку на ВІЛ/СНІД всіх вагітних жінок України. У разі виявлення захворювання їм уже не пропонують робити аборт, а вдаються до лікування.
Перешкоди: В Україні застосовується застаріла методика лікування вагітних, хворих на ВІЛ/СНІД одним препаратом (моно терапія). Ця методика була розроблена для країн з обмеженим фінансуванням та економічним ресурсом, проте вона є не достатньо ефективною. Покращити методи лікування можливо лише залученням більших коштів та більш сучасних препаратів. Раніше уряд сприяв боротьбі з епідемією, виділяючи з державного бюджету достатньо великі кошти, але цього року він втричі скоротив заплановані на боротьбу з ВІЛ/СНІДом видатки. Це загрожує не лише закриттям небагатьох реабілітаційних центрів для ВІЛ-позитивних людей, а й відмовою іноземних інвесторів, в тому числі й Світового Банку, виділяти кошти на боротьбу з хворобою в Україні.
Спікери:- Надія Жилка, начальник відділу охорони здоров’я матерів та дітей департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Міністерства охорони здоров’я України
- Тетяна Білик, директор організації «Трансатлантичні партнери проти СНІДу» (ТППС) в Україні
- Вікторія Любаревич, керівник програми підтримки стратегічних ініціатив у сфері ВІЛ/СНІДу
- Наталія Леончук, представник Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ
- Тетяна Бордуніс, голова юридичного відділу Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом
- Представник ресурсного центру з питань ВІЛ/СНІД у Києво-Могилянській Академії
- Мати та дитина, що живуть з ВІЛ
Сценарій фільму
В кадрі
Школа. Лунає дзвінок з уроку. Шільні коридори швидко заповнюються учнями. З класу, пустуючи, вибігають діти – всі, крім одного хлопчика.
За кадром
- Лунає історія дитини, що народилась із ВІЛ, заразившись від матерів під час пологів.
- Статистика (таких дітей в Україні тисячі)
- Постановка проблеми (Україна – один з лідерів за темпами поширення інфекції у світі)
В кадрі
Інтерв’ю з матір’ю дитини, яке час відчасу переривається постановчими фрагментами з життя, ситуаціями у школі (реконструкція).
За кадром
Мати розказує, що захворіла на СНІД через помилку лікарів під час нескладної операції. Наразі вони з сином приймають всі необхідні препарати і почувають себе нормально, але їхній «позитивний статус» часто є визначальним у ставленні до них інших людей. Син ходить до звичайної школи, бо має на це право, але випадково через медпункт дізналися про його статус, дитину почали ображати.
В кадрі
Інтерв’ю з Надією Жилкою, начальником відділу охорони здоров’я матерів та дітей департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Міністерства охорони здоров’я України
За кадром
Пані Надія озвучує медичну точку зору – розказує, що СНІД передається лише статевим шляхом і через кров і НЕ передається через повітря, побутовим шляхом і при спілкуванні, тому люди, хворі на СНІД не становлять загрози суспільству.
Інтерв’ю з Наталією Леончук, представником Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ Пані Наталія розказує про свою організацію, про її учасників, їхні проблеми, про українські центри допомоги людям, які живуть з ВІЛ. Як приклади наводить історії інших родин – тих, які страждають від негативного ставлення до себе і тих, які навчились жити з хворобою.
В кадрі
Інтерв’ю з матір’ю дитини
За кадром
Чи зверталася вона до Наталі Леончук, чим закінчилося, як допомогло чи ні, як вплинуло, чому навчило, як взагалі працює – тощо.
В кадрі
Бліци людей, що працюють у центрах допомоги людям із ВІЛ та самі хворіють або не хворіють на СНІД
За кадром
Вони розказують чому вирішили працювати у цій сфері, чи їм не страшно заразитись, щодня контактуючи з хворими; розказують про проблеми, з якими найчастіше звертаються хворі на СНІД люди, як вони вирішують основні з них.
В кадрі
Інтерв’ю з матір’ю дитини
За кадром
Розказує, з якими проблемами зверталася до центру допомоги, чи допомогли їй
В кадрі
Інтерв’ю з Тетяною Бордуніс, головою юридичного відділу Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом
За кадром
Пані Тетяна відповідає на питання про юридичний аспект проблеми: які права та обов’язки мають хворі на СНІД. Вона розказує, що такі люди можуть жити у суспільстві як звичайні люди, вільно спілкуватись і не мусять всім розказувати про свій позитивний статус. Що ж стосується дітей, то про хворобу мусить знати директор школи і медичний персонал, щоб у разі чогось правильно надати медичну допомогу. Відповідальність за недотримання таємниці.
В кадрі
Інтерв’ю з матір’ю дитини
За кадром
Коментує те, що говорить Тетяна Бордуніс, зокрема розказує як вона хоче покарати медсестру, яка розповіла таємницю.
В кадрі
Бліци батьків зі звичайної школи.
За кадром
Емоційно розказують своє ставлення до того, щоб їхні діти вчились поруч із хворою на СНІД дитиною. І негативне, і позитивне (яке буде).
В кадрі
Інтерв’ю з Тетяною Білик, директором організації «Трансатлантичні партнери проти СНІДу» (ТППС) в Україні
За кадром
Пані Тетяна говорить про безвихідне становище, що складається в українському суспільстві, для людей, хворих на СНІД, розказує про те, як такі люди сприймаються в розвиненому західному суспільстві. Вона підкреслює, що людей, хворих на СНІД з кожним роком стає все більше і більше, що збільшується кількість дітей з ВІЛ та СНІДом. Діти найчастіше заражаються від хворих матерів під час пологів та вигодовування.
В кадрі
Інтерв’ю з Надією Жилкою, начальником відділу охорони здоров’я матерів та дітей департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Міністерства охорони здоров’я України
За кадром
Надія Жилка розповідає про причини епідемії СНІДу серед дітей, про неправильне і недостатнє лікування, яке проводиться в нашій країні. Статистика свідчить про те, що в Україні у хворої матері в 7,7% випадків народжується хвора дитина, а в Європі ця цифра становить 0,3%. Каже, що фінансування не достатнє, а уряд з кожним року все більше урізає бюджет на боротьбу з епідемією.
В кадрі
Інтерв’ю з Вікторією Любаревич, керівником програми підтримки стратегічних ініціатив у сфері ВІЛ/СНІДу
За кадром
Продовжує тему можливого вирішення питання поширення епідемії і покращення ставлення до людей, хворих на СНІД. Розказує про спеціальні освітні програми для дітей та дорослих, які проводяться за кордоном, каже, що у нас теж існують спеціальні ресурсні центри, але про них мало хто знає. В Україні теж слід розробити і впроваджувати освітні програми в школах та університетах.
В кадрі
Коментар представника ресурсного центру з питань ВІЛ/СНІД у Києво-Могилянській Академії
За кадром
Представник розказує, які в центрі є матеріали, про що тут можна дізнатись.
В кадрі
Фільм закінчується відео: після уроків діти разом ідуть додому, грають у квача. З ними на рівних грає хлопчик з ВІЛ, сміється.
За кадром
Оптимістична музика.
* всі інтерв’ю перериваються адекватним відео, ілюструючи розповідь героя
Підготували: Оля Батюк. Олеся Блащук. Оля Оксюк. Надя Бондаренко.
Немає коментарів:
Дописати коментар